Що таке є ЛЮБОВ?  Насамперед, це найперша християнська чеснота, виявлення дару Святого Духа, це сама сутність життя, адже Бог є Любов і за іменем, і за діями, Він є джерелом Любові. «Любов довго терпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не величається, не гордиться, не безчинствує, не шукає свого, не дратується, не мислить зла, не радіє неправді, але радіє разом істині, все покриває, всьому вірить, усього сподівається, все переносить» (1 Кор. 13,4-7).

Виявом любові однієї людини до іншої є  велике духовне милосердя,  її доброта, співчуття, прощення недоліків або допомога в їх усуненні, постійна моральна  та фізична підтримка, допомога, прагнення постійного близького контакту та спілкування. З точки зору психологів, на сьогоднішній день не менш важливим є допомогти людям встановити зв'язок між їхньою здібністю любити і відношенням до самих себе. Психологічний тренінг, проведений 20 червня 2010 року працівниками БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» для юних пенсіонерів «Клубу людей похилого віку «Надвечір» власне і був проведений з метою допомогти людям зрозуміти наскільки вони вміють любити себе і наскільки вміють виявляти любов до себе та до оточуючих.

Зокрема, в процесі тренінгу психолог  звернула увагу присутніх на виявах так званої емоційної любові, яка має вирішальний вплив на емоційне та фізичне здоров'я людини.  Одним із способів проявити свою любов до ближнього є вживання слів підтримки. Адже, як сказав у давнину Цар Соломон, «Неспокійне серце пригинає людину до землі, а добре слово - випрямляє її». Отримання та дарування подарунків - один з видимих символів любові. Не залежно від того, купили ви їх самі чи зробили їх своїми руками. Крім того, наша присутність поруч з близькою людиною чи навіть просто знайомим, який потребує спілкування та підтримки, - це на просто фізична присутність, це і вміння поділитися радістю, вислухати наболіле, зрозуміти, порадити...

Щоденно виконуючи акти служіння (різноманітні домашні справи, допомога родичам, друзям, колегам), ми теж виявляємо любов до тих, хто використовує плоди нашої праці. Та поміж всім буденним не слід забувати про не менш важливі способи вияву любові, як обійми, поцілунки, рукостискання. Адже дослідження показують, що маленькі дітки, яких носили на руках, голубили та любили, є емоційно здоровішими від тих, котрих на довгий час позбавляли фізичного контакту та спілкування.

Учасники тренінгу погодилися з тим, що любов і справді є найважливішою ознакою життєдіяльності людини, але водночас вона є і найбільше незрозумілою. Тому дуже важливо, щоб близькі та рідні між собою люди говорили «однією мовою любові». Візьмімо хоча б нашу буденність: якщо ми намагаємось про щось розповісти близькій нам людині і передаємо цю інформацію, так би мовити,  на своїй мові, вживаючи відомі лиш нам терміни, тоді слухач розгублюється, бо він не розуміє, про що йде мова. Нам від цього стає тільки гірше, адже ми свідомі того, що не донесли свої почуття, враження, погляди дорогій нам особі, ми залишились непочутими. Це нас пригнічує, ми замикаємось у собі  і самотужки переживаємо такий стрес, а це в свою чергу негативно відображається на нашому здоровї. Отже нам треба прагнути до удосконалення власної мови лобові та дбати про те, щоб ті кого ми любимо  почули та зрозуміли її. Давайте вчити один одного любити!