Життя - це безцінний дар, яким ощасливив кожного із нас Всевишній. Як ми приймемо цей подарунок, і в яке русло вплетемо його, залежить тільки від нас. Як сказав свого часу відомий письменник Бернард Шоу: «Хочеш у пекло - пливи за течією, а хочеш у рай - греби».  Кожна людина, якщо хоче досягнути мети свого життя, повинна виховувати в собі завзятість та рішучість. Творити добро у світі, де зараз панує хаос. Адже головне у житті не те, що ми від нього одержуємо, а те, що ми йому  даємо. Жити - означає допомагати іншим.

26 листопада 2010 року на базі Чернелицької ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено тренінгове заняття « Взаємини Ми...» для 24 дітей трудових мігрантів у рамках проекту «Психоемоційна робота з дітьми трудових мігрантів» за підтримки Фонду Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» та Фонду Віктора Пінчука.

Основною ціллю заняття було допомогти дітям трудових мігрантів активно соціалізуватися, зорієнтуватися у складному, суперечливому світі., знайти вихід із кризової ситуації. Адже міграція батьків, відсутність позитивного впливу сім'ї на розвиток, навчання та виховання дітей, розрив позитивних емоційних зв'язків з найближчими, дефіцит спілкування  призводить до негативних особливостей їхнього психічного розвитку.

На початковому етапі заняття тренер, прочитавши для дітей лекцію «Відносини з іншими», висвітлила теоретичний аспект взаємовідносин та налагодження взаєморозуміння у колективі.

Активне залучення дітей до різноманітних вправ протягом тренінгу, зокрема: «Утворити коло», «Ляпки», «Плутанина», «Чарівний ярмарок», посприяло розвитку у них практичних навичок співпраці у процесі спілкування, усвідомленню  ними, що таке справжня дружба, допомогло  учасникам визначити цінності дружби, дало можливість виявити рівень товариськості учасників.

Дане заняття дало дітям поштовх на роздуми відносно власних рис, властивостей, які сприяють налагодженню дружніх відносин, а також тих, що заважають дружбі. Адже «Людина без друзів, що дерево без коріння».

10 грудня 2010 року на базі Далешівської ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся просвітницький тренінг «Сенс життя» для 24 дітей трудових мігрантів.

Сьогодні, бачачи перед собою нескінченну дорогу життя й вірячи у світлий завтрашній день, життя дітей трудових мігрантів  більше нагадує хвилю, що здіймає позаду вітер, спереду - скелі... Всі вони в чомусь схожі: заплутані, самотні, запеклі. Далеко не кожний готовий відразу відкрити своє серце.

Саме тому стрижнева ціль заняття полягала втому, щоб не тиснути на дітей, не примушувати, не ламати їх як особистість, а допомогти їм стати собою, прийнявши та полюбивши себе, розвивати вміння ставити перед собою реальну мету  та пошук оптимальних шляхів її досягнення, а також проектування себе в майбутньому.

Протягом тренінгу учасники прослухали інформаційне повідомлення «Людське життя», кожен із учасників мав можливість висловитись, що він розуміє під словами «Життя», «Сенс життя». Виконуючи завдання вправи «Аркуш мети», діти спробували планувати своє майбутнє. Визначивши мету, окресливши основні завдання, вирішивши які, можна досягти поставленої мети, записували способи реалізації цих завдань, а також визначили можливості, які допомагають у досягненні мети, та бар'єри, які перешкоджають цьому.

На завершальному етапі заняття діти, виконуючи завдання наступної вправи,     написали «Вірші про себе». Після  озвучення своїх творів не виявилося жодного схожого вірша, що ще раз засвідчило про людську неповторність та індивідуальність кожної особистості.

Тому, підсумовуючи вище сказане, варто зазначити, що у  кожної людини своє життя - лише одне, й кожен крок у ньому - неповторний. Думаючи про майбутнє, ми недооцінюємо день сьогоднішній, про що пізніше часто доводиться жаліти. І якщо не займатися своїм життям - воно займеться нами. Дні перетворяться на тижні, тижні - на місяці, і не встигнеш озирнутися, як життя закінчиться. Потрібно жити за призначенням, не бути пасивним глядачем, а активним учасником цієї гри. Тож, діти, нехай ваше життя стане таким, яким ви могли й повинні були його створити. Саме в цьому наше призначення.